Ярослав Cтецько і спецоперація КДБ: «вбити антисеміта»
(З книги Аліка Гомельського “Єврейсько-Українські відносини. 20 століття”)
Хотів би розглянути ще одну спробу радянських каральних органів розіграти «єврейську карту» в боротьбі з українським визвольним рухом.
Нещодавно розсекречені СБУ документи КДБ вражають. І розмахом, і винахідливістю, і глибиною підходу …
Передісторія: Ярослав Стецько, заступник голови ОУН (Б) Степана Бандери, прем’єр Української Держави, проголошеної 30 червня 1941 року, був заарештований Гестапо 4 липня 1941 року і перебував в ув’язненні до кінця 1944 року. З 1946 року, протягом 40 років, він очолював Антибільшовицький Блок Народів (АБН) і був в цей час однієї з чільних фігур Українського визвольного руху. Це природно робило його мішенню операцій радянських каральних органів.
За визнанням Б. Сташинський (вбивці Л.Ребета і С.Бандери), за розпорядженням своїх кураторів він досконально вивчив звички, розпорядок і адреси Стецько в Мюнхені, але так і не отримав схвалення КДБ на вбивство глави АБН. На відміну від Ребета і Бандери, в кінці 1950-х, Я.Стецько був найпопулярнішою політичною фігурою не лише української діаспори і національно-визвольної боротьби українського народу, а й лідером міжнародного антикомуністичного руху.
Розсекречені документи складаються з:
• доповідної записки голови КДБ України В.Федорчук на ім’я В. Щербицького датованій груднем 1973 року
• інформаційного повідомлення ЦК КПУ від жовтня 1969 року про те, що стосовно Я.Стецько була проведена пропагандистська операція
• листівок на івриті і ідиш із закликом убити Я.Стецько
• переклад тексту листівки на російську мову
Кожен з документів на мій погляд являє собою подобу радіоактивного заряду, який опромінює і єврейський і український народи своїми смертоносними променями взаємного розбрату і ненависті.
Що ж, давайте розберемо кожен з них детально. Почнемо з записки Федорчука. Цитую: «… з метою розпалювання ворожнечі між українськими націоналістами і сіоністами в США була видана брошура” Щоб ми не забули “, в якій на документальній основі викривається причетність оунівців в період 2-ї світової війни до масового знищення мирного населення в тому числі до так званим «єврейським акціях» … як “автора” і видавця брошури виступив один з керівників прогресивної української організації “Ліга Американських Українців” відвідували в останні роки Україна і мав можливість легендованого наявність у його матеріалів, використаних в брошурі … ».
Гриф “Цілком таємно” дозволяє Федорчука абсолютно відверто і цинічно окреслити:
мета – розпалювання міжнаціональної ворожнечі;
спосіб – дезінформаційна брошура;
інструмент – агент радянських спецслужб з української діаспори.
Наступна цитата: «… З метою популяризації брошури,« автор »… привернув до здійснення цього заходу в якості« співвидавця »одного з єврейських прогресивних діячів Нью-Йорка. Спільний виступ прогресивних українських та єврейських організацій в США проти оунівців, як військових злочинців дало певний політичний ефект … ».
Отже, для чекістського спецзавдання, виродок українського народу привернув подібного йому виродка народу єврейського. У зв’язку з тим, що нам відома назва пасквіля ( “Lest We Forget”), дата видання (перше – 1973 рік) і місце (США), то ми досить легко можемо його виявити. Брошура ця і зараз, в 2019 році, знаходиться в абсолютно вільному продажу на Амазон і багатьох інших книжкових онлайн ресурсах. Автор – Майкл Ганусяк уродженець Нью-Хейвен, штат Коннектикут, член Компартії США. У зв’язку з проробленим об’ємом роботи, 93-річний письменник отримав 11 жовтня 2006 року явно дуже тепле містечко в пеклі. Компанію йому там складе (або вже склав) товариш Сем Певзнер, працівник газети на ідиш “Морген Фрайхайт” пов’язаної також з Компартією США.
Читаємо документ далі: “… Єврейська” Організація по боротьбі з фашизмом, расизмом та антисемітизмом “має намір передати ФБР США список осіб викривають брошурою в геноциді, зажадавши їх розшуку та покарання …”.
Один Бог знає, що за організацію мав на увазі товариш Федорчук, але вона отримала від КДБ СРСР козирі для того, щоб розкрутити ворожнечу між євреями і українцями до неймовірних обертів …
Перейдемо тепер, власне, до справи Ярослава Стецько. Ще один цілком таємний документ КДБ України повідомляє нам, що: “… Починаючи з 1966 року КГБ України було проведено ряд заходів (прім.автора – так в оригіналі) в результаті яких ватажок ОУН Стецько був викритий перед широкими колами єврейської громадськості як один з головних винуватців участі оунівців в акціях геноциду, що проводився гітлерівцями. в розвиток цих заходів, від імені осіб єврейської національності, які проживають у ФРН і обуреними безкарністю Стецько, нами єврейською / іврит, ідиш / та англійською мови х підготовлена листівка закликає помститися Стецько за тисячі невинних жертв геноциду. Зазначені листівки засилають в редакції єврейських друкованих органів в США, Англії, Франції, Ізраїлю та ФРН … “.
Чи не зважившись в 1950-х роках знищити Я.Стецько своїми силами, комуністи вирішили оббрехавши главу ОУН, нацькувати на нього єврейство.
Тепер деталі: листівку англійською без проблем могли прочитати в будь-який з перерахованих країн. На ідиш в кінці 1960-х теж виходило чимало періодичної преси в Європі і Америці. Але ключовим тут, я вважаю текст на івриті і ось чому. Операціями з фізичної ліквідації тих, хто представляв загрозу єврейського населення планети здійснювала лише одна організація в світі: ізраїльський Мосад.К 1970 році в активі “ХаМосад ле Модіін у ле Тафкідім Меюхадім”, тобто “Інституту Розвідки і спецоперацій” (коротко “Інституту” ) були наступні гучні операції:
– викрадення і вивезення з Аргентини до Ізраїлю нацистського злочинця Адольфа Ейхмана
– ліквідація ряду німецьких фахівців працювали на єгипетську ракетну програму
– викрадення з французького порту Шербурн 5 ракетних катерів зроблених для Ізраїлю, але потрапили під ембарго.
Вбивство або викрадення відкрито жив у Мюнхені і багато їздить по світу глави АБН Ярослава Стецька було справою досить простим, але ізраїльтяни, вивчивши питання, таку “підставу” проігнорували. Український лідер, який просидів 3 роки в польській тюрмі і 3.5 року в нацистських в’язницях і концтаборі був небезпечним для СРСР, але не для євреїв і Ізраїлю!
Ну і останній документ – текст самої листівки. Наведу кілька цитат:
1) “… Ярослава Стецько відповідального за дії української поліції і банд, т.зв. УПА …”
Це наклеп. Українська поліція набиралася нацистами, а не ОУН (Б). УПА була по суті створена лише в 1942-1943 роках, коли Я.Стецько знаходився в ув’язненні у нацистів вже 1.5 року.
2) “… Ми абсолютно не помічаємо як гітлерівець Оберлендер і Стецько утворили разом із собі подібними” Європейська Рада Свободи “…”.
Мається на увазі Світова Антикомуністична Ліга.
3) “… Світова громадськість обурюючись підвищенням телефонних тарифів спокійно дивиться на те, як англійська прем’єр-міністр Вільсон приймає в своїй резиденції банду Стецько, Оберлендера і їх приятелів …”.
Тут вже прокол, якщо глава Лейбористської партії Великобританії вважає прийнятним офіційно спілкуватися із Стецько, не рахуючи його військовим злочинцем, то …
4) “… Доки ми будемо покірливо терпіти цього виродка. Невже в середовищі єврейського народу, з таким блиском захищає свою Батьківщину не знайдеться людини здатного … всадити кулі в цю самовдоволену пику? …”.
А це вже явний перегин, який видає з потрохами підбурювачів з КДБ, які закликають до політичного вбивства глави АБН руками ізраїльських спецслужб.
Кілька слів по-поводу сумно відомого “Життеписа Ярослава Стецька”. Він згаданий комуністами США Ганусяк і Певзнером, підхоплений і оголошений автентичним документом істориками Д-П.Хімкой, М.Царінніком і К.Бергкофом (Царинник і Бергкофа мені вже доводилося спростовувати в справі “стенограми конференції ОУН (Б)” опинилася агітпропівський фальшивкою).
Навіть не згадуючи, що “життєпис” не витримує критики по стилістиці, правок, мов і папері, можу вказати кілька визначальних моментів:
– жодна розсудлива людина не буде писати свою біографію на мові своїх тюремників
– син християнського священика з дуже великою часткою ймовірності не зможе підтримати знищення невинних дітей, жінок і людей похилого віку
– використання “життєпису” комуністами як доказ злочинності їх політичного противника (на тлі відвертої брехні та інсинуацій) наштовхує на дуже серйозні сумніви в автентичності цих “мемуарів”
– розкрутка кампанії по шельмування Я.Стецько виключно лівими і комуністичними колами, діючими і фінансуються СРСР є непрямим доказом фальшивість “життєпису” …
Вищенаведені документи КДБ датовані і охоплюють період між жовтнем 1969 і груднем 1973 але це ще далеко не все. Нещодавно розсекречені архіви ЦРУ проливають додаткове світло на ступінь розмаху операції КДБ проти Ярослава Стецько та українських іммігрантів в США.
Отже, напередодні візиту Л.Брежнєва в США (18 червня 1973 року) представник посольства СРСР у Вашингтоні звернувся до американських спецслужб із заявою про те, що українські націоналісти на чолі із Стецько планують вбивство Брежнєва під час цього візиту. Здійснення вбивства покладено “на молодих українців брали участь в бойових операціях армії США у В’єтнамі і відомих своїм фанатизмом … Найактивнішу участь в цих планах і власне приготування до теракту приймає майор армії США Кравців, син українського націоналіста Богдана Кравціва”.
Як видно зі списку адресатів, тодішній держсекретар США Г. Кіссінджер був повністю присвячений в те, що відбувається розслідування. З цього випливає, що полювання і провокації проти Я.Стецько з боку КДБ не тільки не припинялися в період 1969-1973 але були розширені настільки, що мали побічну мету в особі однієї з ключових фігур армії США.
Так, так, що воював у В’єтнамі Ніколас (Микола) Кравців був одним з розробників тактики армії США у Так, так, що воював у В’єтнамі Ніколас (Микола) Кравців був одним з розробників тактики армії США у В’єтнамі, а також операцій в Панамі (1989-1990) і Іраку (включаючи “Бурю в пустелі” 1991 і звільнення Іраку в 2003-му) . Що вийшов у відставку в званні генерал-майора армії США, Н.Кравців протягом декількох років надавав допомогу в створенні армії незалежної України.
Підведу підсумок: хоча спецоперація КДБ не привела до очікуваного СРСР результату – фізичного усунення Ярослава Стецько, але пропагандистський ефект від неї виявився неймовірно сильним і довгостроковим. На основі численних дискусій і суперечок зі своїми опонентами, я можу констатувати, що і через 50 років після цієї операції Я.Стецько вважають патологічним антисемітом і катом єврейського народу. Замислимося, читач! По суті єдиним доказом “антисемітизму” Я.Стецько є фраза (нехай навіть фрази!) З його “мемуарів”, які насправді виявляються сфабрикованої КДБ СРСР фальшивкою. Таким чином, один з основних лідерів Українського національно-визвольного руху Я. Стецько, також як і глава УНР Симон Петлюра, виявляються обмовити радянською пропагандою, з метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі між двома близькими мені народами: єврейським і українським.
джерело