26 серпня 2019 року в приміщенні Смілянського общинного центру відбулася презентація проекту «Родом з штетлу»
26 серпня 2019 року в приміщенні Смілянського общинного центру відбулася четверта презентація проекту «Родом з штетлу», присвяченого внеску вихідців з українських земель в створення Держави Ізраїль.
Проект розпочав свою роботу в березні цього року в Корсунь-Шевченківському, а потім продовжилося в Броварах і Звенигородці. Проект проводить Регіональна асоціація єврейських організацій малих міст України (РАЕОМГУ) за підтримки голландського Гуманітарного фонду.
Проект проходить на базі виставки «Держава Ізраїль – українське коріння», підготовленої Сіоністської федерацією України у співпраці з київським Інститутом юдаїки за підтримки Всесвітньої конфедерації об’єднаних сіоністів (ВКОС). Відмінною рисою проекту є те, що ця пересувна виставка доповнена матеріалами про сіоністів і діячів Ізраїлю, які є вихідцями з містечок Київської та Черкаської областей, які зараз входять в РАЕОМГУ.
На презентації були присутні члени Смілянської єврейської громади на чолі з головою Ніною ЛОЗУВАТСЬКА. Директор регіонального музею єврейської історії «Ми родом з штетлу» Клавдія Колесникова розповіла про діяльність Сіоністської федерації України, про майбутні вибори делегатів від єврейської громади України на 38-ій Сіоністський конгрес, а також провела екскурсію по виставці.
Також під час презентації загальний матеріал про внесок євреїв – вихідців з України в створення Держави Ізраїль був доповнений детальною інформацією про трьох уродженців Сміли, підготовленої Клавдією Колесникової.
В першу чергу вона розповіла про першу жінку-архітектора Тель-Авіва Жене Авербух (1909-1977), яка придбала популярність, в основному, завдяки проекту площі Дізенгоф – однієї з архітектурних перлин Тель-Авіва. Ця площа в центрі Тель-Авіва відома багатьом, але мало хто знає, що названа вона на честь дочки житомирського рабина Зіни (Цини) Дізенгоф – дружини першого мера міста Меїра Дізенгоф, а проектувала цю площу дочка смілянського аптекаря Женя Авербух.
Потім до уваги присутніх був також представлений цікавий матеріал про один з трьох євреїв, які допомагали зберігати України в різні історичні періоди, а саме, про Авром (Абрама) Ревуцького (1889-1946) – українсько-єврейському політичному і державному діячеві, журналіста, міністра з єврейських справах в Раді народних міністрів Української Народної Республіки в 1918-1919 роках. За свої 57 років встиг прожити в десяти містах п’яти країн.
Його доля – вічне вигнання.
Народився в Смілі в родині рабина, незабаром сім’я перебралася в Ерец-Ісраель, а потім повернулася в Російську імперію.
Він навчався в Акермані, Вільно, Відні й Одесі. Довго працював журналістом в Одесі, де приєднався до єврейської партії Поалей-Ціон ( «Робітники Сіону»). Після революції, в 1918-1919 роках, доля надала йому можливість проявити себе в Україні: коли на певному етапі влада перейшла до Центральної Ради, яка проголосила Українську Народну Республіку, йому знайшлося місце в новому уряді – з 26 грудня 1918 року по 9 квітня 1919 року він був міністром по єврейських справах, але швидко пішов у відставку, зрозумівши безглуздість своєї діяльності: в цей час в Україні спалахнули нові єврейські погроми, а уряд не намагався їх зупинити. Він знову їде в Ерец-Ісраель, але на новому місці теж не затримується. Після чергових місцевих погромів Авром випустив памфлет «Від Бальфура до Семюеля» з різкою критикою політики британських властей-влада його судили і вислали з країни. Прийшов час перебиратися в Європу. Авром пожив в Берліні і в 1924 році змінив його на Штати, де приєднався до правого крила Поалей Ціон, став відомим публіцистом, писав англійською та ідиш, співпрацював в «моргну журнал» і «Цукунфт». Мемуари Ревуцького «Ін ді Швер тег Ойф Україні» ( «У важкі дні на Україні», Берлін, 1924) містять цінний історичний матеріал про особу Симона Петлюри, з яким він був особисто знайомий. Його книга «ІДН ін Ерец-Ісраель» ( «Євреї в Ерец-Ісраель») багаторазово перевидавалася. У 1946 році Ревуцький помер в Нью-Йорку.
І, на закінчення, історія життя ще одного одному уродженця Сміли – Баруха бен Шмуеля Співака (1866-1932) – активіста сіоністського руху в Смілі і Катеринославі (Дніпрі), учасника VII Сіоністського конгресу. Він народився в Смілі в родині Шмуеля Співака, службовця цукрового заводу графа Бобринського, і його дружини Діни. Навчався в хедері і бейт-мідраші. Після загибелі матері під час погрому 1882 року він пристав до сіоністського руху Хібат Ціон ( «Люблячі Сіон»). Займався бізнесом в Кременчуці і Катеринославі, допомагав біженцям під час Першої світової війни. У 1922 році він виїхав до Ерец-Ісраель, де продовжив сіоністську і громадську роботу, був одним із засновників школи “Огел Шем” в Рамат-Гані
Присутні поділилися враженнями.
Петро Поповський: «Дуже гарне враження справила на нас лекція про сіоністському русі і історії виникнення Держави Ізраїль, в якому активну участь брали вихідці з України і навіть з нашого містечка Сміли. Розповідь був дуже пізнавальним, з демонстрацією плакатів і окремих фото, на яких були зображені наші земляки. Дуже цікавою для нас була тема впливу Ізраїлю на Україну. Нам, які проживають в Україні, варто багато запозичити в Ізраїлі. Зокрема, в даний момент Україна знаходиться в стані війни, і в Ізраїлі в цьому плані є чому повчитися, так як він протягом усього свого існування з дня заснування в 1948 році знаходиться в стані постійної бойової готовності, оточений виключно недружніми державами ».
Валентина Новочуб: «Нам дуже цікаво дізнатися історію євреїв – жителів України, які робили світову історію, і, особливо, як вони піднімали Ізраїль, яку участь вони брали в становленні цієї країни. Ми, звичайно, горді тим, що є вихідці зі Сміли. Будемо, мабуть, шукати і далі продовжувати цю історію, і велике спасибі Клавдії Колесникової за ось цю величезну роботу і за незвичайний цікаву розповідь, який ми на одному диханні прослухали ».
Голова Смілянської єврейської громади Ніна Лозоватская:
«Ми, звичайно, дуже чекали цю виставку, прослухали дуже цікаву і потрібну для нас лекцію. Вона розширила наші знання про Ізраїль, про участь вихідців з нашого регіону і України в житті та становленні Ізраїлю. Це дуже велика праця, великий ентузіазм. Спасибо большое Клавдії Колесникової і спонсорам, які займаються тим, щоб єврейська життя тривало ».
Клавдія Колесникова