Ярослав Стецько и спецоперация КГБ: «убить антисемита»

Автор: SFU · Опубликовано 30 июля, 2019 · Обновлено 31 августа, 2019

(из книги Алика Гомельского «Еврейско-Украинские отношения. 20 век»)

Хотел бы рассмотреть ещё одну попытку советских карательных органов разыграть «еврейскую карту» в борьбе с украинским освободительным движением.
Недавно рассекреченные СБУ документы КГБ впечатляют. И размахом, и изобретательностью, и глубиной подхода…

Предистория: Ярослав Стецько, заместитель главы ОУН(Б) Степана Бандеры, премьер Украинской Державы, провозглашённой 30 июня 1941 года, был арестован Гестапо 4 июля 1941 года и пребывал в заключении до конца 1944 года. С 1946 года, в течении 40 лет, он возглавлял Антибольшевистский Блок Народов (АБН) и был в это время одной из самых видных фигур Украинского освободительного движения. Это естественно делало его мишенью операций советских карательных органов.
По признанию Б.Сташинского (убийцы Л.Ребета и С.Бандеры), по распоряжению своих кураторов он досконально изучил привычки, распорядок и адреса Стецько в Мюнхене, но так и не получил одобрение КГБ на убийство главы АБН. В отличие от Ребета и Бандеры, в конце 1950-х, Я.Стецько был популярной политической фигурой не только украинской диаспоры и национально-освободительной борьбы украинского народа, но и лидером международного антикоммунистического движения.

Рассекреченные документы состоят из:
• докладной записки председателя КГБ Украины В.Федорчука на имя В.Щербицкого датированной декабрём 1973 года
• информационного сообщения ЦК КПУ от октября 1969 года о том, что в отношении Я.Стецько была проведена пропагандистская операция
• листовок на иврите и идиш с призывом убить Я.Стецько
• перевод текста листовки на русский язык
Каждый из документов на мой взгляд являет собой подобие радиоактивного заряда, который облучает и еврейский и украинский народы своими смертоносными лучами взаимного раздора и ненависти.

Что ж, давайте разберём каждый из них детально. Начнём с записки Федорчука. Цитирую: «…в целях разжигания вражды между украинскими националистами и сионистами в США была издана брошюра «Чтобы мы не забыли», в которой на документальной основе разоблачается причастность оуновцев в период 2-й мировой войны к массовому уничтожению мирного населения в том числе к так называемым «еврейским акциям»… в качестве «автора» и издателя брошюры выступил один из руководителей прогрессивной украинской организации «Лига Американских Украинцев» посещавших в последние годы Украину и имевший возможность легендировать наличие у него материалов, использованных в брошюре…».

Гриф «Совершенно секретно» позволяет Федорчуку абсолютно откровенно и цинично обрисовать:
цель — разжигание межнациональной вражды;
способ — дезинформационная брошюра;
инструмент — агент советских спецслужб из украинской диаспоры.

Следующая цитата: «…В целях популяризации брошюры, «автор»… привлёк к осуществлению этого мероприятия в качестве «соиздателя» одного из еврейских прогрессивных деятелей Нью-Йорка. Совместное выступление прогрессивных украинских и еврейских организаций в США против оуновцев, как военных преступников дало определённый политический эффект…».

Итак, для чекистского спецзадания, выродок украинского народа привлёк подобного ему выродка народа еврейского. Всвязи с тем, что нам известно название пасквиля («Lest We Forget»), дата издания (первое — 1973 год) и место (США), то мы довольно легко можем его обнаружить. Брошюра эта и сейчас, в 2019 году, находится в абсолютно свободной продаже на Амазоне и многих других книжных онлайн ресурсах. Автор — Майкл Ганусяк уроженец Нью-Хейвен, штат Коннектикут, член Компартии США. Всвязи с проделанным объёмом работы, 93-летний писатель получил 11 октября 2006 года явно очень тёплое местечко в преисподней. Компанию ему там составит (или уже составил) товарищ Сэм Певзнер, работник газеты на идиш «Морген Фрайхайт» связанной также с Компартией США.

Читаем документ дальше: «…Еврейская «Организация по борьбе с фашизмом, расизмом и антисемитизмом» намерена передать ФБР США список лиц уличаемых брошюрой в геноциде, потребовав их розыска и наказания…».

Один Б-г знает, что за организацию имел ввиду товарищ Федорчук, но она получила от КГБ СССР козыри для того, чтобы раскрутить вражду между евреями и украинцами до невероятных оборотов…

Перейдём теперь, собственно, к делу Ярослава Стецько. Ещё один совершенно секретный документ КГБ Украины сообщает нам, что: «…Начиная с 1966 года КГБ Украины было проведено ряд мероприятий (прим.автора — так в оригинале) в результате которых главарь ОУН Стецько был разоблачён перед широкими кругами еврейской общественности как один из главных виновников участия оуновцев в акциях геноцида, проводившегося гитлеровцами. В развитие этих мероприятий, от имени лиц еврейской национальности, проживающих в ФРГ и возмущёнными безнаказанностью Стецько, нами на еврейском /иврит, идиш/ и английском языках подготовлена листовка призывающая отомстить Стецько за тысячи невинных жертв геноцида. Указанные листовки засылаются в редакции еврейских печатных органов в США, Англии, Франции, Израиля и ФРГ…».

Не решившись в 1950-х годах уничтожить Я.Стецько своими силами, коммунисты решили оболгав главу ОУН, натравить на него еврейство.

Теперь детали: листовку на английском без проблем могли прочитать в любой из перечисленных стран. На идиш в конце 1960-х тоже выходило немало периодической прессы в Европе и Америке. Но ключевым здесь, я считаю текст на иврите и вот почему. Операциями по физической ликвидации тех, кто представлял угрозу еврейскому населению планеты осуществляла лишь одна организация в мире: израильский Мосад.К 1970 году в активе «ХаМосад ле Модиин у ле Тафкидим Меюхадим», то есть «Института Разведки и СпецОпераций» (кратко «Института») были следующие громкие операции:
— похищение и вывоз из Аргентины в Израиль нацистского преступника Адольфа Эйхмана
— ликвидация ряда немецких специалистов работавших на египетскую ракетную программу
— угон из французкого порта Шербурн 5 ракетных катеров сделанных для Израиля, но попавших под эмбарго.

Убийство или похищение открыто жившего в Мюнхене и много колесившего по миру главы АБН Ярослава Стецько было делом довольно простым, но израильтяне, изучив вопрос, такую “подставу” проигнорировали. Украинский лидер, просидевший 3 года в польской тюрьме и 3.5 года в нацистских тюрьмах и концлагере представлял опасность для СССР, но не для евреев и Израиля!

Ну и последний документ — текст самой листовки. Приведу несколько цитат:
1) «…Ярослава Стецько отвественного за действия украинской полиции и банд, т.н. УПА…»
Это напраслина. Украинская полиция набиралась нацистами, а не ОУН(Б). УПА была по сути создана лишь в 1942-1943 годах, когда Я.Стецько находился в заключении у нацистов уже 1.5 года.

2) «…Мы совершенно не замечаем как гитлеровец Оберлендер и Стецько образовали вместе с себе подобными «Европейский Совет Свободы»…».
Имеется в виду Мировая Антикоммунистическая Лига.

3) «…Мировая общественность возмущаясь повышением телефонных тарифов спокойно взирает на то, как английский премьер-министр Вильсон принимает в своей резиденции банду Стецько, Оберлендера и их приятелей…».
Тут уж прокол, если глава Лейбористской партии Великобритании считает приемлемым официально общаться с Я.Стецько, не считая его военным преступником, то…

4) «…До каких пор мы будем безропотно терпеть этого выродка. Неужели в среде еврейского народа, с таким блеском защищающего своё отечество не найдётся человека способного… всадить пули в эту самодовольную рожу?…».
А это уже явный перегиб, выдающий с потрохами подстрекателей из КГБ, призывающих к политическому убийству главы АБН руками израильских спецслужб.

Несколько слов по-поводу печально-известного «Жыттепыса Ярослава Стецька». Он упомянут коммунистами США Ганусяком и Певзнером, подхвачен и объявлен аутентичным документом историками Д-П.Химкой, М.Царинником и К.Бергкофом (Царинника и Бергкофа мне уже приходилось опровергать в деле «стенограммы конференции ОУН(Б)» оказавшейся агитпроповской фальшивкой).

Даже не упоминая, что «жыттепыс» не выдерживает критики по стилистике, правкам, языкам и бумаге, могу указать несколько определяющих моментов:
— ни один здравомыслящий человек не будет писать свою биографию на языке своих тюремщиков
— сын христианского священника с очень большой долей вероятности не сможет поддержать уничтожение невинных детей, женщин и стариков
— использование «жыттепыса» коммунистами в качестве доказательства преступности их политического противника (на фоне откровенной лжи и инсинуаций) наталкивает на очень серьёзные сомнения в аутентичности этих «мемуаров»
— раскрутка кампании по шельмованию Я.Стецько исключительно левыми и коммунистическими кругами, действующими и финансируемыми СССР является косвенным доказательством подложности «жыттепыса»…

Вышеприведенные документы КГБ датированы и охватывают период между октябрём 1969 и декабрём 1973, но это ещё далеко не всё. Недавно рассекреченные архивы ЦРУ проливают дополнительный свет на степень размаха операции КГБ против Ярослава Стецько и украинских иммигрантов в США.

Итак, в преддверии визита Л.Брежнева в США (18 июня 1973 года) представитель посольства СССР в Вашингтоне обратился к американским спецслужбам с заявлением о том, что украинские националисты во главе с Я.Стецько планируют убийство Брежнева во время этого визита. Осуществление убийства возложено “на молодых украинцев принимавших участие в боевых операциях армии США во Вьетнаме и известных своим фанатизмом… Самое активное участие в этих планах и собственно приготовлениях к терракту принимает майор армии США Кравцив, сын украинского националиста Богдана Кравцива”.

Как видно из списка адресатов, тогдашний госсекретарь США Г.Киссинджер был полностью посвящён в происходящее расследование. Из этого следует, что охота и провокации против Я.Стецько со стороны КГБ не только не прекращались в период 1969-1973 но были расширены настолько, что имели побочную цель в лице одной из ключевых фигур армии США.

Да, да, воевавший во Вьетнаме Николас (Микола) Кравцив был одним из разработчиков тактики армии США во Вьетнаме, а также операций в Панаме (1989-1990) и Ираке (включая «Бурю в пустыне» 1991 и освобождение Ирака в 2003-м). Вышедший в отставку в звании генерал-майора армии США, Н.Кравцив в течении нескольких лет оказывал помощь в создании армии независимой Украины.

Подведу итог: хотя спецоперация КГБ не привела к ожидаемому СССР результату — физическому устранению Ярослава Стецько, но пропагандистский эффект от неё оказался невероятно сильным и долгосрочным. На основе многочисленных дискуссий и споров со своими оппонентами, я могу констатировать, что и через 50 лет после этой операции Я.Стецько считают патологическим антисемитом и палачом еврейского народа. Задумаемся, читатель! По сути единственным доказательством «антисемитизма» Я.Стецько является фраза (пусть даже фразы!) из его «мемуаров», которые на самом деле оказываются состряпанной КГБ СССР фальшивкой. Таким образом, один из основных лидеров Украинского национально-освободительного движения Я.Стецько, также как и глава УНР Симон Петлюра, оказываются оклеветанными советской пропагандой, в целях разжигания межнациональной вражды между двумя близкими мне народами: еврейским и украинским.

(З книги Аліка Гомельського «Єврейсько-Українські відносини. 20 століття»)

Хотів би розглянути ще одну спробу радянських каральних органів розіграти «єврейську карту» в боротьбі з українським визвольним рухом.

Нещодавно розсекречені СБУ документи КДБ вражають. І розмахом, і винахідливістю, і глибиною підходу …

Передісторія: Ярослав Стецько, заступник голови ОУН (Б) Степана Бандери, прем’єр Української Держави, проголошеної 30 червня 1941 року, був заарештований Гестапо 4 липня 1941 року і перебував в ув’язненні до кінця 1944 року. З 1946 року, протягом 40 років, він очолював Антибільшовицький Блок Народів (АБН) і був в цей час однієї з чільних фігур Українського визвольного руху. Це природно робило його мішенню операцій радянських каральних органів.

За визнанням Б. Сташинський (вбивці Л.Ребета і С.Бандери), за розпорядженням своїх кураторів він досконально вивчив звички, розпорядок і адреси Стецько в Мюнхені, але так і не отримав схвалення КДБ на вбивство глави АБН. На відміну від Ребета і Бандери, в кінці 1950-х, Я.Стецько був найпопулярнішою політичною фігурою не лише української діаспори і національно-визвольної боротьби українського народу, а й лідером міжнародного антикомуністичного руху.

Розсекречені документи складаються з:

• доповідної записки голови КДБ України В.Федорчук на ім’я В. Щербицького датованій груднем 1973 року

• інформаційного повідомлення ЦК КПУ від жовтня 1969 року про те, що стосовно Я.Стецько була проведена пропагандистська операція

• листівок на івриті і ідиш із закликом убити Я.Стецько

• переклад тексту листівки на російську мову

Кожен з документів на мій погляд являє собою подобу радіоактивного заряду, який опромінює і єврейський і український народи своїми смертоносними променями взаємного розбрату і ненависті.

Що ж, давайте розберемо кожен з них детально. Почнемо з записки Федорчука. Цитую: «… з метою розпалювання ворожнечі між українськими націоналістами і сіоністами в США була видана брошура» Щоб ми не забули «, в якій на документальній основі викривається причетність оунівців в період 2-ї світової війни до масового знищення мирного населення в тому числі до так званим «єврейським акціях» … як «автора» і видавця брошури виступив один з керівників прогресивної української організації «Ліга Американських Українців» відвідували в останні роки Україна і мав можливість легендованого наявність у його матеріалів, використаних в брошурі … ».

Гриф «Цілком таємно» дозволяє Федорчука абсолютно відверто і цинічно окреслити:

мета — розпалювання міжнаціональної ворожнечі;

спосіб — дезінформаційна брошура;

інструмент — агент радянських спецслужб з української діаспори.

Наступна цитата: «… З метою популяризації брошури,« автор »… привернув до здійснення цього заходу в якості« співвидавця »одного з єврейських прогресивних діячів Нью-Йорка. Спільний виступ прогресивних українських та єврейських організацій в США проти оунівців, як військових злочинців дало певний політичний ефект … ».

Отже, для чекістського спецзавдання, виродок українського народу привернув подібного йому виродка народу єврейського. У зв’язку з тим, що нам відома назва пасквіля ( «Lest We Forget»), дата видання (перше — 1973 рік) і місце (США), то ми досить легко можемо його виявити. Брошура ця і зараз, в 2019 році, знаходиться в абсолютно вільному продажу на Амазон і багатьох інших книжкових онлайн ресурсах. Автор — Майкл Ганусяк уродженець Нью-Хейвен, штат Коннектикут, член Компартії США. У зв’язку з проробленим об’ємом роботи, 93-річний письменник отримав 11 жовтня 2006 року явно дуже тепле містечко в пеклі. Компанію йому там складе (або вже склав) товариш Сем Певзнер, працівник газети на ідиш «Морген Фрайхайт» пов’язаної також з Компартією США.

Читаємо документ далі: «… Єврейська» Організація по боротьбі з фашизмом, расизмом та антисемітизмом «має намір передати ФБР США список осіб викривають брошурою в геноциді, зажадавши їх розшуку та покарання …».

Один Бог знає, що за організацію мав на увазі товариш Федорчук, але вона отримала від КДБ СРСР козирі для того, щоб розкрутити ворожнечу між євреями і українцями до неймовірних обертів …

Перейдемо тепер, власне, до справи Ярослава Стецько. Ще один цілком таємний документ КДБ України повідомляє нам, що: «… Починаючи з 1966 року КГБ України було проведено ряд заходів (прім.автора — так в оригіналі) в результаті яких ватажок ОУН Стецько був викритий перед широкими колами єврейської громадськості як один з головних винуватців участі оунівців в акціях геноциду, що проводився гітлерівцями. в розвиток цих заходів, від імені осіб єврейської національності, які проживають у ФРН і обуреними безкарністю Стецько, нами єврейською / іврит, ідиш / та англійською мови х підготовлена листівка закликає помститися Стецько за тисячі невинних жертв геноциду. Зазначені листівки засилають в редакції єврейських друкованих органів в США, Англії, Франції, Ізраїлю та ФРН … «.

Чи не зважившись в 1950-х роках знищити Я.Стецько своїми силами, комуністи вирішили оббрехавши главу ОУН, нацькувати на нього єврейство.

Тепер деталі: листівку англійською без проблем могли прочитати в будь-який з перерахованих країн. На ідиш в кінці 1960-х теж виходило чимало періодичної преси в Європі і Америці. Але ключовим тут, я вважаю текст на івриті і ось чому. Операціями з фізичної ліквідації тих, хто представляв загрозу єврейського населення планети здійснювала лише одна організація в світі: ізраїльський Мосад.К 1970 році в активі «ХаМосад ле Модіін у ле Тафкідім Меюхадім», тобто «Інституту Розвідки і спецоперацій» (коротко «Інституту» ) були наступні гучні операції:

— викрадення і вивезення з Аргентини до Ізраїлю нацистського злочинця Адольфа Ейхмана

— ліквідація ряду німецьких фахівців працювали на єгипетську ракетну програму

— викрадення з французького порту Шербурн 5 ракетних катерів зроблених для Ізраїлю, але потрапили під ембарго.

Вбивство або викрадення відкрито жив у Мюнхені і багато їздить по світу глави АБН Ярослава Стецька було справою досить простим, але ізраїльтяни, вивчивши питання, таку «підставу» проігнорували. Український лідер, який просидів 3 роки в польській тюрмі і 3.5 року в нацистських в’язницях і концтаборі був небезпечним для СРСР, але не для євреїв і Ізраїлю!

Ну і останній документ — текст самої листівки. Наведу кілька цитат:

1) «… Ярослава Стецько відповідального за дії української поліції і банд, т.зв. УПА …»

Це наклеп. Українська поліція набиралася нацистами, а не ОУН (Б). УПА була по суті створена лише в 1942-1943 роках, коли Я.Стецько знаходився в ув’язненні у нацистів вже 1.5 року.

2) «… Ми абсолютно не помічаємо як гітлерівець Оберлендер і Стецько утворили разом із собі подібними» Європейська Рада Свободи «…».

Мається на увазі Світова Антикомуністична Ліга.

3) «… Світова громадськість обурюючись підвищенням телефонних тарифів спокійно дивиться на те, як англійська прем’єр-міністр Вільсон приймає в своїй резиденції банду Стецько, Оберлендера і їх приятелів …».

Тут вже прокол, якщо глава Лейбористської партії Великобританії вважає прийнятним офіційно спілкуватися із Стецько, не рахуючи його військовим злочинцем, то …

4) «… Доки ми будемо покірливо терпіти цього виродка. Невже в середовищі єврейського народу, з таким блиском захищає свою Батьківщину не знайдеться людини здатного … всадити кулі в цю самовдоволену пику? …».

А це вже явний перегин, який видає з потрохами підбурювачів з КДБ, які закликають до політичного вбивства глави АБН руками ізраїльських спецслужб.

Кілька слів по-поводу сумно відомого «Життеписа Ярослава Стецька». Він згаданий комуністами США Ганусяк і Певзнером, підхоплений і оголошений автентичним документом істориками Д-П.Хімкой, М.Царінніком і К.Бергкофом (Царинник і Бергкофа мені вже доводилося спростовувати в справі «стенограми конференції ОУН (Б)» опинилася агітпропівський фальшивкою).

Навіть не згадуючи, що «життєпис» не витримує критики по стилістиці, правок, мов і папері, можу вказати кілька визначальних моментів:

— жодна розсудлива людина не буде писати свою біографію на мові своїх тюремників

— син християнського священика з дуже великою часткою ймовірності не зможе підтримати знищення невинних дітей, жінок і людей похилого віку

— використання «життєпису» комуністами як доказ злочинності їх політичного противника (на тлі відвертої брехні та інсинуацій) наштовхує на дуже серйозні сумніви в автентичності цих «мемуарів»

— розкрутка кампанії по шельмування Я.Стецько виключно лівими і комуністичними колами, діючими і фінансуються СРСР є непрямим доказом фальшивість «життєпису» …

Вищенаведені документи КДБ датовані і охоплюють період між жовтнем 1969 і груднем 1973 але це ще далеко не все. Нещодавно розсекречені архіви ЦРУ проливають додаткове світло на ступінь розмаху операції КДБ проти Ярослава Стецько та українських іммігрантів в США.

Отже, напередодні візиту Л.Брежнєва в США (18 червня 1973 року) представник посольства СРСР у Вашингтоні звернувся до американських спецслужб із заявою про те, що українські націоналісти на чолі із Стецько планують вбивство Брежнєва під час цього візиту. Здійснення вбивства покладено «на молодих українців брали участь в бойових операціях армії США у В’єтнамі і відомих своїм фанатизмом … Найактивнішу участь в цих планах і власне приготування до теракту приймає майор армії США Кравців, син українського націоналіста Богдана Кравціва».

Як видно зі списку адресатів, тодішній держсекретар США Г. Кіссінджер був повністю присвячений в те, що відбувається розслідування. З цього випливає, що полювання і провокації проти Я.Стецько з боку КДБ не тільки не припинялися в період 1969-1973 але були розширені настільки, що мали побічну мету в особі однієї з ключових фігур армії США.

Так, так, що воював у В’єтнамі Ніколас (Микола) Кравців був одним з розробників тактики армії США у Так, так, що воював у В’єтнамі Ніколас (Микола) Кравців був одним з розробників тактики армії США у В’єтнамі, а також операцій в Панамі (1989-1990) і Іраку (включаючи «Бурю в пустелі» 1991 і звільнення Іраку в 2003-му) . Що вийшов у відставку в званні генерал-майора армії США, Н.Кравців протягом декількох років надавав допомогу в створенні армії незалежної України.

Підведу підсумок: хоча спецоперація КДБ не привела до очікуваного СРСР результату — фізичного усунення Ярослава Стецько, але пропагандистський ефект від неї виявився неймовірно сильним і довгостроковим. На основі численних дискусій і суперечок зі своїми опонентами, я можу констатувати, що і через 50 років після цієї операції Я.Стецько вважають патологічним антисемітом і катом єврейського народу. Замислимося, читач! По суті єдиним доказом «антисемітизму» Я.Стецько є фраза (нехай навіть фрази!) З його «мемуарів», які насправді виявляються сфабрикованої КДБ СРСР фальшивкою. Таким чином, один з основних лідерів Українського національно-визвольного руху Я. Стецько, також як і глава УНР Симон Петлюра, виявляються обмовити радянською пропагандою, з метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі між двома близькими мені народами: єврейським і українським.