22 вересня 2019 року в Сквирі відбулася презентація виставки «Держава Ізраїль – українське коріння»
22 вересня 2019 року в Сквирі на презентацію виставки «Держава Ізраїль – українське коріння» прийшли не тільки члени Сквирської єврейської громади, а й вчителі історії місцевих шкіл. В організації заходу допомагали голова громади Юхим Шварцбурд і його дружина Лариса.
Клавдія Колесникова провела екскурсію по виставці, і стало вже доброю традицією, що матеріал виставки був доповнений нею розповіддю про уродженців Сквири, які зробили свій внесок у створення Держави Ізраїль.
Проект розпочав свою роботу в березні цього року в Корсунь-Шевченківському, а потім продовжилося в Броварах і Звенигородці. Проект проводить Регіональна асоціація єврейських організацій малих міст України (РАЕОМГУ) за підтримки голландського Гуманітарного фонду на базі виставки «Держава Ізраїль – українське коріння», підготовленої Сіоністської федерацією України у співпраці з київським Інститутом юдаїки за підтримки Всесвітньої конфедерації об’єднаних сіоністів (ВКОС).
Відмінною рисою проекту є те, що ця пересувна виставка доповнена матеріалами про сіоністів і діячів Ізраїлю, які є вихідцями з містечок Київської та Черкаської областей, які зараз входять в РАЕОМГУ. Ідея проекту в тому, щоб презентації виставки проходили саме в тих містах, звідки родом герої виставки.
Зокрема, в Сквирі народився єврейський письменник-публіцист і філософ Ашер Гірш Гинцберг (1856-1927), відомий у всьому світі під ім’ям Ахад-ха-Ам ( «один з народу»). Присутні побачили його рідкісні фотографії, а також познайомилися з спогадами його сестри доктора Естер Гинцберг-Шимкін про його дитинстві і юності. Якщо про Ахад-ха-Амі відомо досить багато, то про його земляка письменника і публіциста Йосеф Шапіро (1902-1978) вдалося знайти тільки невелику статтю в «Російської єврейської енциклопедії»
Він отримав в Сквирі традиційне єврейське релігійне освіту. З 1921 року жив у США, а з 1933 – в Ерец-Ісраель. Був учасником сіоністського руху. Перші оповідання і статті опублікував в газеті «Ідіше Велта” в Клівленде.Пісал для єврейських періодичних видань США ( «Морген-журнал», «Амеріканер ідиші тагеблат», «Фарн фолк», «Ідішер кемфер», «Каліфорніер ідиші Штим» і ін .) нариси про видатних єврейських діячів, робив літературну обробку хасидських легенд. У Ерец-Ісраель працював в періодичних виданнях на івриті. Він видав сім збірок статей, автор книг: «Ге-халуц» ун Зайна ойфгабн »(« Гахолуц »і його завдання». Берлін, 1923), «Сквірер хурбн» ( «Сквирська катастрофа». Нью-Йорк, 1924), « Фаргангенгайт »(оповідання та нариси про єврейські погроми на Україні, там же, 1925),« Мошіхіше перзенлехкайтн »(« Месіанські особистості ». Клівленд, 1931).
Після завершення заходу присутні розповіли про свої враження від почутого і побаченого.
Александр Креденцер: «Нам було дуже цікаве все те, що ви нам розповіли про цю виставку. І про президентів Ізраїлю – вихідців із України. І про те, як проходило зрошення цих земель – як сказав Господь, «з каменю на камені та піску зроблю для вас Едем». І про народ Ізраїлю та євреїв із усього світу, які з’їжджалися на його підтримку, щоб його розбудувати. А найбільше зацікавила розповідь про наших земляків, які багато чого зробили для створення Ізраїлю».
Раиса Мартыненко: «Я вам дуже вдячна, що ви приїхали до нас і все детально розповіли. Особисто мені було цікаво почути розповідь про видатну єврейську жінку – Голду Меїр. Цікаво було почути про тих людей з України, які поїхали будувати Ізраїль. І зараз у мене там донька живе в Єрухамі за Беєр-Шевою, а в Тель-Авіві – племінник та брат, в Ашдоді – племінниця. Ми вам дякуємо, що почули і про своїх земляків зі Сквири».
Валентина Панченко: «Я викладач історії в школі. Я вам дуже вдячна, лекція була чудова, хотілося все слухать та слухать. Я історію Ізраїлю, звичайно, вивчала в інституті, але я скільки для себе нового дізналася: про Тель-Авів, про заснування кібуців, як це все починалося, про людей, які це все піднімали. Я також знаю автора виставки директора Інституту юдаїки Юлію Смілянську, я з нею була на семінарах по Голокосту».
Элизабет Креденцер: «Ми дуже вдячні, що ви цим цікавитесь, доносите до нас і не даєте вмерти історії».
Клавдія Колесникова