Друга алія

Друга алія, що проходила в 1904-1914 роках, полягала в основному з репатріантів з Росії. Основною причиною посилення репатріації з Росії були погроми 1903 року в Кишиневі і Гомелі, а також нова хвиля єврейських погромів, що послідувала за революцією 1905 року.

На відміну від першої алії, більшість репатріантів в цей період прибували до Ізраїлю з наміром працювати на землі і створювати нові поселення. Це були молоді неодружені люди, часто – вихідці з густонаселених бідних місцевостей смуги осілості. Національне відродження було для них пов’язано з відмовою від сірої безнадії життя штетлу, традиційного способу життя і релігійних підвалин.

Існуючі поселення з небажанням брали новоприбулих на роботу в своїх господарствах. Молоді люди з другої алії помітно відрізнялися від жителів поселень революційним настроєм і атеїстичним поглядами. Вони були чужими для представників першої алії. Крім того, фізичні сили арабських Фаллаха (селян), звичних до сільськогосподарської роботі, були набагато вище, а оплата їх труди – нижче, тому залучення арабського праці було значно вигідніше.

У період другої алії в Землі Ізраїлю з’явилися нові політичні партії – «а-Поель а-Цаіру» і «Поалей Ціон», була створена молодіжна організація «ха-Шомер», робилися перші спроби позапартійних організацій робітників (профспілки сільськогосподарських робітників). Були створені поселення нового типу – кібуци і мошави, розвивалися також міста. Саме в цей період недалеко від Яффо був закладений новий район, перетворився згодом в велике єврейське місто – Тель-Авів.

Найважливішою проблемою для єврейських поселень залишалися питання безпеки. У період першої алії охорона поселень була в руках арабів. У 1907 році група членів партії Поалей Ціон прийняла рішення про створення таємної воєнізованої організації Бар-Гиора, яка взяла на себе охорону ряду поселень. Поступово більша частина єврейських поселень перейшла під охорону єврейських загонів організації а-Шомер.

У дні другої алії іврит ставав головним розмовною мовою єврейського населення Ерец Ісраель. В результаті численних суперечок іврит став також основною мовою викладання в школах і вищих навчальних закладах.

Система освіти розвивалася, були відкриті нові навчальні заклади, серед яких гімназія «Герцлія», єврейська гімназія в Єрусалимі, хайфський Техніон. У 1906 році в Єрусалимі було відкрито художнє училище Бецалель, що стало символом відродження єврейського мистецтва.

За час другої алії в Землю Ізраїлю прибуло близько 35 тисяч чоловік. Представники другої алії заклали основи нового єврейського суспільства, вони здійснювали ідею створення єврейської країни руками єврейських трудівників.