Передмова до розділу

Spread the love

Перша Алія

Хвиля погромів, що прокотилася по Росії в 1881 році ( «Південні бурі») привела до посилення еміграції євреїв з цієї країни. Більшість емігрантів потяглося на захід, в Америку, мала частина поїхала на Святу Землю.

Серед них були переконані сіоністи, проте значна частина, може бути, навіть більшість, були просто біженцями, що рятувалися від переслідувань в царській Росії, людьми, що живуть за релігійними законами і бажали присвятити залишок життя вивченню Тори і молитві. Вони ніколи раніше не працювали на землі і майже нічого не знали про життя в Землі Ізраїлю.

Цю імміграцію зазвичай називають Першою Алієй, однак фактично їх було дві: одна в 1882 – 1884 рр., Друга – в 1890 – 1891 рр. До початку Першої алії єврейське населення Землі Ізраїлю налічувало близько 25 тисяч осіб, імміграція 1882-1904 років збільшила його чисельність більш ніж удвічі. Більшість нових репатріантів влаштувалося в Єрусалимі та інших містах.

Інші цілі переслідували учасники руху Хібат Ціон. Вони не збиралися селитися в «чотирьох святих містах», а організували нові сільськогосподарські поселення (мошави), в яких прагнули здійснити ідею єврейського праці та заробітку своїми руками. Важливим досягненням цього періоду було створення близько 25 мошавів від Метула – на півночі, до Беер-Тувіі – на півдні. Вони були побудовані на кошти барона Едмона Ротшильда і стали фундаментом для подальшого розвитку сільського господарства ишува.

Серед переселенців Першої алії виділяються представники асоціації Білу, яка була заснована групою студентів-євреїв в Харкові в 1882 році. Свою назву ця організація отримала за першими літерами її девізу, взятого з книги пророка Ісаї – «Бет Яаков льоху венелха», що означає «Будинок Якова, вставайте і підемо!». Гуртки Білу виникли у багатьох містах і налічували понад п’ятсот осіб, бажаючих згодом вирушити в Землю Ізраїлю. Про долю і діяльність групи білуйцев, яка прибула в туди 1882 р оповідає книга-щоденник одного з її учасників – Хаїма Хісіна.

Паралельно з Алієй з Європи в 1882 році в Ерец Ісраель прибула алія з Ємену. Більшість з них спочатку оселилося в Єрусалимі. Єрусалимські євреї зустріли їх з недовірою, так як за зовнішнім виглядом, одягу, звичаїв вони не були схожі на європейських євреїв.

З періодом Першої алії пов’язаний приїзд в Ерец Ісраель Еліезера Бен-Ієгуди і початок відродження мови іврит.

Перша алія відкрила новий етап в історії єврейського національного руху і заклала основу для створення єврейського центру в Ерец Ісраель.